Кліщ чи блоха небезпечні не самі по собі, а тим, що вони переносять. Під час укусу кровосисний паразит не просто п'є кров — разом зі слиною в організм тварини потрапляють збудники хвороб, які іноді загрожують життю. Тому профілактика — це не про «щоб не кусали», а про захист від важких інфекцій.
Як відбувається зараження
Кліщ чіпляється до тварини й присмоктується, поступово збільшуючись від крові. Збудники живуть у його слинних залозах і кишечнику й передаються тварині в процесі живлення. Для деяких інфекцій важливі години присмоктування — що довше кліщ на тварині, то вищий ризик. Саме тому кліща треба знаходити й знімати якомога швидше, а ще краще — не допускати присмоктування взагалі за допомогою захисних засобів. Блохи ж переносять збудників і під час укусів, і через свої виділення.
Кліщі активні переважно у теплий сезон — навесні та восени це пік, але в м'які зими вони можуть нападати майже цілий рік.
Бабезіоз (піроплазмоз)
Одна з найпоширеніших і найнебезпечніших хвороб у собак.
- Збудник: найпростіші паразити роду Babesia, які проникають у еритроцити (червоні кров'яні клітини) і руйнують їх.
- Що відбувається: масова загибель еритроцитів призводить до анемії та інтоксикації організму.
- Типові ознаки: висока температура, млявість, відмова від їжі, бліді або жовтяничні слизові, темна сеча — від бурого до майже червоного кольору (характерний симптом).
- Небезпека: без лікування хвороба швидко прогресує й може закінчитися загибеллю через ниркову недостатність. Перебіг буває стрімким — від укусу до важкого стану іноді минає лише кілька днів.
Бабезіоз потребує термінового звернення до лікаря: що раніше почато лікування, то кращий прогноз.
Ерліхіоз
Менш «гучна», але підступна хвороба з нерідко прихованим перебігом.
Збудник: бактерії роду Ehrlichia, які вражають лейкоцити (білі кров'яні клітини).
Перебіг має фази:
- Гостра — температура, млявість, збільшення лімфовузлів, зниження тромбоцитів.
- Прихована — симптоми вщухають, але збудник лишається в організмі; тварина виглядає здоровою.
- Хронічна — може розвинутися через місяці чи роки: схуднення, кровоточивість (носові кровотечі, крововиливи), ураження кісткового мозку.
Підступність: через прихований період власник може не пов'язати хворобу з давнім укусом кліща.
Бореліоз (хвороба Лайма)
- Хто хворіє: переважно собаки; переносник — іксодові кліщі.
- Збудник: бактерія Borrelia burgdorferi.
- Ознаки: найчастіше — кульгавість, що «мігрує» з лапи на лапу, біль і набряк суглобів, температура, млявість, збільшені лімфовузли. У важких випадках страждають нирки.
- Підступність: ознаки можуть з'явитися лише через тижні-місяці після укусу. Хвороба небезпечна і для людини (хоча від собаки напряму не передається — джерело той самий кліщ).
Анаплазмоз
- Хто хворіє: собаки й коти; переносять кліщі.
- Збудник: бактерії Anaplasma, що вражають клітини крові (лейкоцити або тромбоцити).
- Ознаки: температура, в'ялість, відмова від їжі, кульгавість, болючість суглобів, інколи — кровоточивість через падіння тромбоцитів.
- Особливість: дуже схожий на ерліхіоз, нерідко йдуть «у парі», бо переносить їх один тип кліщів.
Гепатозооноз
- Хто хворіє: собаки.
- Заражається інакше: не через укус, а коли тварина проковтує кліща (наприклад, вигризаючи його із шерсті).
- Збудник: найпростіші Hepatozoon.
- Ознаки: температура, що погано збивається, слабкість, біль у м'язах і небажання рухатися, схуднення, виділення з очей. Перебіг буває хронічним і виснажливим.
Гемобартонельоз (гемотропний мікоплазмоз)
- Хто хворіє: і коти, і собаки.
- Збудник: гемотропні мікоплазми (Mycoplasma haemofelis у котів, Mycoplasma haemocanis у собак), що паразитують на поверхні еритроцитів і руйнують їх.
- Переносники: блохи й кліщі; можлива передача через кров (переливання) і від матері.
- Ознаки: наростаюча анемія — бліді слизові, слабкість, в'ялість, прискорене дихання й серцебиття, втрата апетиту, іноді жовтяниця.
- Особливість: у котів частіше протікає як самостійна важка хвороба; у собак — нерідко приховано, а виражена анемія розвивається на тлі зниженого імунітету, видаленої селезінки або інших кліщових інфекцій.
Бартонельоз («хвороба котячих подряпин»)
- Хто хворіє: коти — частіше носії без симптомів; переносять переважно блохи.
- Збудник: бактерія Bartonella.
- Ознаки у котів: часто прихований перебіг, інколи — температура, запалення ясен, ураження очей.
- Важливо для людей: саме цю інфекцію кіт може передати людині через подряпину чи укус — звідси й назва. Ще один привід тримати тварину вільною від бліх.
Як захистити тварину
- Регулярна обробка від кліщів і бліх протягом усього активного сезону — краплі, таблетки чи нашийники. Головне — не пропускати інтервали, бо «дірка» в захисті і є вікном для зараження.
- Огляд після прогулянок, особливо у траві, кущах, лісі. Улюблені місця кліщів — голова, вуха, шия, пахви, пах.
- Швидке зняття кліща, якщо він уже присмоктався: що менше часу він на тварині, то нижчий ризик.
- Увага до симптомів. Млява тварина, що відмовляється від їжі, з температурою, анемією чи темною сечею після сезону кліщів — привід негайно звернутися до лікаря.
